Писал(а): S.I.Xx
Або інший приклад:
Синдром подразненого кишківника запускає справжній ефект доміно. Через безперервну патологічну імпульсацію організм перебудовує роботу нервової системи, що призводить до тривожності та порушення сну. Що згодом може призводити до панічних атак і депресивних станів. А до панічних атак часто додається ще й страх перебування в громадських місцях (агорафобія), оскільки людина боїться раптового нападу симптомів далеко від дому. Це теж частина тієї самої «перебудови» нервової системи. Ще Згодом підлаштовується імунна система, виникають дефіцити вітамінів та хронічна втома — Тіло створює нові патологічні зв’язки, намагаючись функціонувати в умовах постійного внутрішнього збою.
— Вісь «кишківник-мозок»: Це двосторонній зв’язок. Кишківник часто називають «другим мозком», тому його подразнення миттєво б’є по психіці, провокуючи вегетативні збої та панічні стани.
— Мальабсорбція: Через порушену моторику кишківника корисні речовини не встигають засвоїтися, що тягне за собою проблеми зі шкірою, волоссям та рівнем енергії.
— Замкнене коло: хвороба кишківника постійно виснажує нервову систему, а розхитані нерви не дають кишківнику відновитися. Це створює безперервний процес, де одне заважає лікуванню іншого.
Дуже слушне спостереження. Цей зв’язок «кишківник-мозок» реально працює в обидва боки, і в практиці я часто бачу, як
тілесні симптоми стають пусковим механізмом для тривожних розладів.
Цікаво, що гіпнотерапія може допомогти розірвати це коло — працюючи через підсвідомість, ми знижуємо загальний рівень
тривожності, і тіло поступово перестає тримати «оборону». Є дослідження, що еріксонівський гіпноз зменшує вісцеральну
гіперчутливість при СРК.
Хто хоче глибше зрозуміти, як психіка впливає на тіло — у мене є стаття про психосоматику:
https://podvarchan.com/uk/blog/psikhosomatika-chto-eto/
